переїзд 10-11

Пару слів про переїзд, уже восьмий на моєму життєвому шляху.
Враховуючи досвід, переїзд це легко, тим більш, що половину речей так і не розпаковував.
Просто треба було все пакувати у мішки, а мішки цього разу були хороші, супер міцні і 120 літрові.

 
Хоча з однієї сторони переїжджав багато, і маклер із здивуванням питався зрозуміти в чому проблема, може власники не підійшли, може що, та насправді не люблю буденності і стараюсь довше одного року на одному і тому ж місці не жити. Так сказати райончик розподобався.


Але як би там не було, це все рівно якась втрата і треба залишити все, а тут ще на Радіо з Криївки такий хіт.


Живу я з музикою і якось так під неї і переїжджати легше.
Не зважаючи на швидкі темпи, був час і попити і поговорити.

І як там в пісні,

Доброго ранку,порожні пляшки, і до побачення, випічка й кава! Бумбокс -Наодинці

і відчуття того що ти на одинці.

Ну, давай! Телефон мій! Дзвони! Дзвони! Дзвони! - Бумбокс - Наодинці

Але загалом,

Так виглядав переїзд із висоти шостого поверху,

а це мій основний менінгіт, але в мене є нерухомість.

І в путь дорогу дальню, головне без ДТП ;)

Все що хотілось сказати і чому я це писав, це роздуми над тим, що ми звикаємо до людей, до життя і всього що воно нам посилає.
Кажуть в житі не буває випадковостей, від себе додам:
Дякую за ті часи що були, дякую за терпіння і за те що сприймав мене без стереотипів, дякую за несказанні слова, вони були почутті. Дякую, що чекав вечорами і тішив, що ранку. І хоча в нас різне життя, ти став його частиною.